Уважаемые коллеги!
Я предлагаю свои комментарии вступительного слова Савчура Ф.Ф. к его финансовому отчету.
Звіт про фінансову діяльність ФЗШУ
Шановні колеги! Оскільки цей звіт пишеться для широкого загалу і в цьому звіті буде більше пояснень, ніж голих цифр, то викладу я його в формі відкритого листа.
Спочатку трохи історії.
За перших п’ять і навіть десять років незалежності України заочне шахове життя хоч і суттєво підупало, але не зупинилося – збиралися внески, проводилися змагання, але про якісь фінансові звіти я не чув – куди йшли зібрані кошти – мені невідомо.
Мабуть Вам забули доповісти , попередні президенти - спочатку Бендерський , а потім і Сальнікова.
Зі створенням Української асоціації заочних шахів (УАЗШ) у 1995 році ситуація не змінилася – внески збиралися, турніри проводилися, а коли треба було перераховувати внески в ІКЧФ, то звітувати було нікому, ( так само як і при Вашому президенстві і звітувати немає кому і гроші знову хтось вкрав і не має що перечисляти в ICCF – не бачу що помінялось з Вашим приходом ) замість цього йшли прохання (а то і гнівні звернення) то до Федерації шахів України, то до Держкомспорту ( правда тепер до своїх товаришів і наклепи, і гнівні звертання, і різного роду звинувачення ). Останній кілька раз оплатив кількарічну заборгованість, а потім і йому урвався терпець – за 1998-2001 роки ніхто нічого в ІКЧФ не перерахував і Україну було виключено з цієї міжнародної організації.
В кінці червня 2001 року я звернувся до Президента ІКЧФ Алана Борвела по персональному питанню. Але у відповіді виникло питання і про членство України в ІКЧФ і пан Борвел спочатку переслав мені свого листа, адресованого в Держкомспорт України, а потім і деякі інші документи.( Жаль, що мовчать Колесніков Р.М. і Война О., тоді і тут Вам не було б чого приписати собі ) Ситуація була не з приємних – нас уже виключили з міжнародної організації, але ні Держкомспорт, ні ФШУ це не дуже хвилювало і ніхто не подавав ознак того, що збирається цю проблему вирішувати. З листа пана Борвела випливало, що він більше хвилюється за наше членство в міжнародній організації, ніж будь-хто в нашій країні.
І мені стало „за державу обідно”. ( Мабуть не даремно взято все в лапки , у Вас є своє поняття держави ).
Я поїхав до Колесникова Рудольфа Миколайовича, але розказане ним не вселяло ніякого оптимізму – збираються проводити 2-й з’їзд УАЗШ, але керівництво УАЗШ існує тільки на папері. А папери ті нічого не варті, бо за 6 років існування УАЗШ ніяких кроків по легалізації не зроблено, документів установчого з’їзду УАЗШ просто не існує, бо ніхто їх не виготовляв... .( Не збираються проводити з’їзд , а вже все готово для його проведення , готові майже всі матеріали узгоджуються тільки терміни і місце проведення - і тільки тоді появляєтесь Ви - і тільки тоді примикаєте до цієї групи людей - і тільки тоді Ви взнаєте деякі ньюанси майбутнього і це Вам починає подобатися ).
На 2-й з’їзд УАЗШ збирається приїхати 5-6 чоловік, ніхто його не готує, сам Рудольф Миколайович перед з’їздом їде на кілька тижнів в Чехію і підготовкою не займається. Щось робить Саєнко Олег Андрійович із Рівного, але крім загальних закликів – нічого конкретного. Пані Сальникова приїздити на з’їзд не збирається, пана Войну (на якому на той час тримався весь зв’язок з ІКЧФ) навіть запрошувати не збираються. Стало очевидним, що без екстреного втручання ніякого з’їзду не буде...
І я взявся за справу...
Спочатку звернувся до 5-6 ймовірних спонсорів. З’ясувалося, що гроші в принципі знайти можна, але їх дають на конкретну особу (з відповідальністю конкретної особи) але аж ніяк не на „федерацію”. Тобто якщо я особисто очолю організацію, то персонально я можу на щось конкретне сподіватись, але щоб давали гроші комусь невідомому, про це і мови не могло бути. Крім того, і мови не могло бути про отримання грошей готівкою, тому виникло питання – куди перераховувати гроші – треба було мати рахунок у банку. В цьому питанні вихід знайшов пан Колесников – він сказав, що у пана Саєнка із Рівного є банківський рахунок на „велику федерацію”. Він охарактеризував пана Саєнка як порядну людину, а пізніше мене повідомив, що він домовився з паном Саєнком, що у випадку необхідності на його рахунку можна примати спонсорські гроші.
1-3 липня 2001 року провів у Києві, спочатку порадився з представником Держкомспорту Леонідом Тимошенко. Його відповідь була лаконічною – „Так делайте хоть что-нибудь”. З головою ФШУ паном Биком розмовляли майже годину і прийшли до висновку, що доцільніше всього буде створення окремої федерації. Були досягнуті певні домовленості - пан Бик пообіцяв вирішити питання нашої заборгованості і навіть трохи більше (пішли зразу трьома шляхами можливого погашення заборгованості, два з яких мали спрацювати), але я повинен був питання створення нової федерації і склад її керівництва узгодити з паном Пейхелем (формально центр заочних шахів на той час був в Одесі), а також пообіцяти, що більше грошей у ФШУ я просити не буду.
Я порадився по телефону з паном Войною (він погодився бути одним із трьох заступників), подзвонив пану Волчку (він посилаючись на стан здоров’я від посад і від поїздки у Львів відмовився). Через кілька днів зв’язався з пані Сальниковою, домовився про зустріч з Пейхелем, поїхав в Одесу.
Пан Пейхель ситуацію зрозумів, практично з усім погодився, мені здалося, що він навіть з полегшенням зітхнув, що я взявся за цю справу – і вічна сварка мабуть набридла і до певної міри я все-таки є його вихованцем.
Після повернення з Одеси я ще раз переговорив і все узгодив з паном Биком і залишилось тільки все втілити в життя.
...( Рудольф Миколайович і Олег Андрійович я надіюся, що Ви заповните в цьому абзаці прогалини в пам’яті нашого президента ).
Пан Бик свої обіцянки виконав. Тому так сталося, що за два тижні до установчого з’їзду у Львові Україна мала заборгованість перед ІКЧФ формально у 3000 гривень, а фактично уже на день з’їзду – заборгованість перед ІКЧФ була погашена, а сума нашої заборгованості 3000 грн. ( І тут також є що сказати нашому президентові включайтесь Рудольф Миколайович ) у нас була на рахунку рівненської федерації. Ця сума мала нам забезпечити безпроблемне існування (оплату наших внесків в ІКЧФ) на два роки – строк, необхідний для зміцнення і становлення федерації.
Але на день з’їзду я про ці поступлення грошей ще не знав – скарбника ІКЧФ пан Карлос Флорес був у з відпустці, він повернувся і повідомив мене про поступлення грошей через кілька днів після з’їзду. А пан Саєнко факт отримання спонсорських грошей від мене просто приховав. ( Це не правда пане Савчур. Про це Ви вже знали і про це взнав на з’їзді я не від когось іншого, а саме від Вас ).
Зате на з’їзді пан Саєнко з великим пафосом заявив, що він великодушно від імені Рівненської федерації жертвує на проведення установчого з’їзду 500 грн. Я зрадів цим коштам, адже саме я мав найбільші витрати на організацію з’їзду. Мене не здивувало навіть те, що пан Саєнко вимагає у мене розписки – делегати оформили відомість про отримання коштів на відрядження і пан Саєнко мав цю відомість дооформити, а мою розписку порвати (потім пан Саєнко сказав, що він всі документи загубив, тому пізніше я ще раз оформив йому підтверджуючі документи на цю суму, але ніби-то він знову все загубив..., але потім розписку знову знайшов...). А тепер приводжу Вашу цитату з листа від 14.03.2005р. Подивіться копія у Вас залишилась. Относительно 3000 грн, полученных от спонсоров на уплату в ИКЧФ,то я утверждал, что я разрешил Саенко истратить из наших денег только 900грн (500грн. на расходы по учредительному съезду, и 300+100грн. на регистрацию минюсте + почтовые расходы Колесникову - о чем я дал Саенко расписку). Пане президенте, коли пишите , то хоч трішки пригадуйте, що говорили чи писали раніше.
Тижні через два після з’їзду я отримав достовірну інформацію, що спонсорські гроші на рівненський рахунок давно поступили. Я зажадав пояснень від пана Саєнка.
Яке ж було моє здивування, коли я дізнався, що згадані 500 грн – це аж ніяк не гроші пана Саєнка чи рівненської федерації – їх було взято із 3000 грн. наших же спонсорських грошей. Тобто пан Саєнко великодушно подарував нам 500 грн із наших же грошей, які чіпати він не мав ніякого права. Коротше - він мене просто обдурив і зараз хизується тим, що я ніби-то сам дозволив ці 500 грн. витратити . ( Далі буде ...)
Это первая серия из рубрики " Президент " . Поскольку очерки другого " президента " под кодовым названием " Яйца " многие из Вас смотрели то я уже
ничего называть не буду.
С уважением Олег